Державним Центром Перекладу підготовлено документально-історичний матеріал, в основу якого лягли спогади знаменитого французького мандрівника Жана Батіста Шардена про Ериванське ханство. У нарисі «Подорож кавалера Шардена Закавказзям в 1672-1673 рр.», оригінал якого зберігається в Національній бібліотеці Франції, наводяться детальні описи архітектурних будівель, життя і побуту народів Закавказзя.

Документально-історичний матеріал під назвою «Спогади відомого французького мандрівника про Еривань», підготовлений Центром англійською, російською, турецькою, перською, арабською, грузинською, українською, іспанською та німецькою мовами, планується направити акредитованим в Азербайджані диппредставництвам, розмістити в Інтернет-просторі, на сторінках видань і в соціальних мережах.

Жан Батист Шарден народився в 1643 році в Парижі. Указом сефевідського правителя шаха Аббаса II Шардену було присвоєно звання придворного ювеліра. У 1685 року мандрівник перебрався до Англії, де і прожив весь залишок своїх днів аж до самої смерті в 1713 році. 

Другий том книги знаменитого француза, що присвячений його поїздці з Парижа в Ісфахан, рясніє відомостями про Азербайджан. Ось як описує мандрівник древнє азербайджанське місто-фортецю Еривань:

З Парижа в Ісфахан

«...Ми проїхали багато сіл і містечок і при настанні ночі прибули в Еривань. Від Тифліса до Еривані 48 миль.

Еривань - велике, але негарне і брудне місто; велику його частину займають сади і виноградники; в ньому немає красивих будівель. Він розташований в долині, оточеній з усіх боків горами, і омивається двома річками: з північного заходу тече річка Зенги, а з південного заходу Гирхбулаг - сорок джерел (кажуть, що ця річка дійсно харчується такою кількістю джерел).

          ... Фортеця, яка знаходиться в Еривані, сама по собі може вважатися маленьким містечком, вона овальної форми в чотири тисячі кроків в окружності і включає в себе до восьмисот будинків. Живуть в ній тільки чистокровні сефевіди... Гарнізон фортеці складається з двох тисяч чоловік. Кожна стіна оснащена, обкованими залізом, воротами, спускними гратами з затворами і своєю спеціальної вартою. Палац намісника знаходиться в фортеці ... Поблизу фортеці, всього лише в тисячі кроках, знаходиться пагорб, укріплений подвійний стіною і оснащений хорошою артилерією; там можуть поміститися до двохсот чоловік; ця невелика фортеця називається Кечігала. Саме місто Еривань стоїть від фортеці на відстані гарматного пострілу ... В місті знаходиться стародавня вежа, побудована з тесаного каменю. Я не міг дізнатися ні про час її зведення, ні про те, ким і для якої мети вона збудована ...

                Попереду знаходиться великий ринок, а поруч - мечеть, побудована з цегли і в даний час напівзруйнована. Цю мечеть називають Деф-Султан ім'ям її засновника. У трьохстах кроках від неї розкинулася велика площа ... В місті і фортеці багато лазень і караван-сараїв ...

         Намісника називають беглербеком, що означає володар володарів. Тут так називають намісників великих провінцій, на відміну від інших, - названих, як вже сказано - ханами. Йому також присвоєно титул сердар або генерал армії. Ериванський намісник один з найголовніших вельмож, один з найбільш справедливих і найтонших політиків; звуть його Сефі-Кулі-хан ... Еривань - провінція найприбутковіша і значна в імперії. Ця провінція приносить доходу тридцять дві тисячі томанів, що становить на наші гроші п'ятсот тисяч екю ».

Перший приїзд Шардена в Еривань прийшовся напередодні святкування Новруза

          «... 21-го березня 1673 року, через 47 хвилин після сходу сонця, артилерія і гарнізон фортеці дали три залпи, щоб сповістити і прославити наступ нового року. Про нього сповіщають завжди в той момент, коли сонце входить в сузір'я Овена, вдень або вночі.

У сефевідів безліч свят, як релігійних, так і цивільних, тобто священних днів в пам'ять про чудеса і релігійні події. Однак дотримуються і урочисто святкують вони тільки три: один з них відзначається в перший день після їх посту (Оруджа) ... Другий - це день жертви Ібрагіма і мученицької смерті синів Алі, і лише одне цивільне свято - день нового року. Потрібно зауважити, що дотримуючись тільки одного цивільного свята, вони відзначають його дуже урочисто. Святкування нового року триває три дні, а в деяких будинках, як наприклад при дворі, - вісім днів, рахуючи з того моменту, коли сонце входить в знак Овена. Це свято називають Новруз-Султаніє, що означає величний або царственний новий рік. Астрологи, чудово одягнені, відправляються в царський палац або до намісника міста, за годину або за дві до рівнодення, і де-небудь на терасі або плоскому даху, за допомогою астролябії стежать за настанням цього моменту. При настанні такого вони дають знак, і негайно ж починається стрілянина, лунають звуки цимбал, рогів і труб - оголошуючих повітря».

Зенгічай ще називають Чилдирчаєм. Вірменські окупанти називають його Разданом.

Гирхбулаг раніше іменувався Гедерчаєм. Перекручуючи первісні назви, вірмени вимовляють його як Гетар.