Ваша Високоповажносте…

     Насамперед хотілося б зазначити причину цього звернення — глибоку повагу до самовідданої моєї Людини, яка випромінює думки і душу, намірами і діяннями лиш світло і добро — Вашій високій, благородній особистості, посланної в цей світ з нелегкою, в той же час передбаченою вищими силами славетною долею — розвіяти темряву, врятувати і захистити Батьківщину, звільнити свій народ від утисків, стати йому опорою, заступником. 

    Цей могутній інстинкт захисту, невід'ємне почуття заступництва, наповнене глибокою любов'ю до Отчизни, відповідальність за долю народу, успадковані від незабутнього Гейдара Алієва, дали про себе знати в перші ж роки Вашого керівництва державою — під час воєнного параду, який пройшов на Площі Свободи в День Збройних Сил Азербайджану, в червні 2008-го..

    Спостерігаючи тоді зі сльозами на очах польоти літаків-винищувачів, що пофарбували небо в кольори національного прапора, наче накресливши над площею «Не горюй, народе мій, ти не безпорадний!», з тяжким болем в душі я згадувала 20 Січня... вулиці Баку, залиті кров’ю невинних азербайджанців, знову переживаючи жах того самого Чорного дня, що розкрив гірку, страшну реальність нашої національної незахищеності, безпорадної безправності і бездержавності.

  Це заступництво, наповнене любов'ю, самовідданим служінням Батьківщині та народу, ще більш очевидно стало простежуватися в наступні, набагато складніші, доленосні для країни і народу роки. У священних боях, у протистояннях наодинці ледь не з усім світом за Азербайджан і азербайджанців, за відновлення історичної справедливості, за торжество великої Правди... На міжнародних політичних аренах, в цих жорстоких, холодних битвах, з великим терпінням, вмілою, відкритою дипломатією і непохитною впевненістю, крок за кроком прориваючись вперед, завойовуючи все більше і більше перемог… А в роки бурхливої ​​пандемії – період тяжких випробувань, що натягнув все людство тонкою струною, залишивши його на волю долі, занурюючи в безодню відчуженої самотності і байдужості, цей могутній захист ми відчули зовсім близько — родинно-теплою турботою в кожному будинку, в кожному серці....

    Результатом цієї самовідданості, далекоглядної, цілеспрямованої політики став Азербайджан — немов виплив з темних глибин безодні незримості і нечутності на поверхню, вийшовши у світ прекрасною країною з багатою давньою культурою, величезним людським, творчим потенціалом, сильна держава з потужною економічною, політичною і воєнною базою. Світ побачив і пізнав нас.

  А те, що всі ці революційні події, що відбулися з точки зору Часу та історії в мить - всього за 18 років, докорінно змінили національно-громадський статус Азербайджану, фундаментальні реформи в усіх галузях, що змінили вигляд і рівень життя країни, були деякою підготовкою, або початком чітко обдуманого шляху, який веде до ще більш широкомасштабних та історичних подій, ми усвідомили набагато пізніше - коли сильна, озброєна армія Азербайджану, ніби дракон, що іскриться полум’ям та повстав з темних глибин, піднялася над ворогом...

   І ті незабутні, історичні дні... отримання зі сльозами на очах, один за іншим вістей про звільнення від окупації рідних земель — Фізулі, Джабраїла, Зангілана, не цілком розуміючи реальність всього того, що відбувається... вечірні очікування біля екранів Вас...нашого Верховного Головнокомандувача, ніби главу сім'ї, щоб притиснутися до нього своїми страхами, повними відчаю та сумнівів… І Ви… з важким тягарем Вітчизняної війни на плечах, з щемливим болем шехідів у грудях, приходили до нас на зустріч щоб розвіяти, назавжди стерти з нашої пам’яті болючий синдром поразництва, историчними трагедіями минулих років в'ївся ледь чи в найглибші верстви національної підсвідомості, залишивши там лише відчай і біль… оголошуючи вісті про звільнені міста і села зі стійкою, спокійною упевненістю, щоби втішити нас — своїх співвітчизників, як ображених дітей... А в день незабутньої перемоги Ви розкрили свої широкі батьківські обійми і Шуші, потрясаючи давно скам'янілий, застиглий протягом багатьох років національний дух — великий дух Азербайджана….

       Вельмишановний Президенте! 

       Ця велика перемога, здобута перш за все Вашою самовідданістю, наповненою честю і любов'ю до Вітчизни, що просувалася мудрою послідовністю далекоглядної політики, невпинною силою творення і героїзмом нашої переможної армії, перервала сумну хронологію нашої національної історії, що супроводжувалася державними катастрофами й розколами, політичними, моральними крахами, втратами територій, земель і кордонів, що завершилася наприкінці ХХ століття окупацією Карабаху, відкривши нову і безперечно найбільш Славну Сторінку Історії Азербайджану...                                     

        Написання цієї доблесної Сторінки, що змінила долю цілої країни й народу, що випало саме на Вашу долю і саме на поріг 60-річчя — рубіжжя звітів про прожите і діяння перед своєю совістю, думаю, одна з найпрекрасніших неосяжних таємниць Всевишнього, глибокою милістю до Азербайджану обравши у для Його спасіння найбільш світле з творінь своїх — наповнений світлом і добром, неосяжний дух, який вміщує в собі цілу країну, величезний, великий народ ...

       Слава Всевишньому! Слава цим 60 повних добра і світла рокам! Слава нашій новій, доблесній Сторінці, написаній Вами - Вашим самовідданим служінням Вітчизні і народу!

                                                           З глибокою повагою,

                                                                                                                                                                                                                       Афаг Масуд

                                                                                     Народний письменник Азербайджану